Уйгурский язык · 3 класс
Выберите одну из 33 тем загруженной программы. На странице темы можно открыть краткий конспект, примеры и схему, а затем пройти AI-тренировку по одному вопросу.
SEO · темы программы
33Все темы предмета
3.1.1.1тиңшалған материал бойичә тирәк сөзләрни бәлгүләш, очуқ вә йепиқ соалларға җавап бериш→3.1.2.1* мәтин мавзуси вә берилгән рәсимләр, фото,диаграмма бойичә мәтинниң мәзмунини молҗалаш→3.1.3.1түрлүк вәзийәтләргә бағлиқ (җәмийәтлик орунда) мунасивәт бағлашта өз нутқини реҗиләп, сөзләш мәдәнийитини сақлап, диалогқа қатнишиш→3.1.4.1тирәк сөзләр вә реҗини пайдилинип, берилгән мавзу бойичә сөһбәт түзүш→3.1.5.1аудио-видео язма мәзмуни бойичә ейтилған өзгиниң пикригә («келишиш, келишмәслик сәвәвини) өз көз қаришини билдүрүш→3.1.6.1интонацияни, вербал әмәс тиллиқ қуралларни (һәрикәт, има-ишарәт) қаратма сөзләрни қоллинип, мавзуға тиңшиғучиниң диққитини җәлип қилиш→3.1.7.1сөз ичидә қатар турған үзүк тавушларниң өз ара аһаңдашлиғини сақлап ейтиш (шәнбә – шәмбә)→3.2.1.1тирәк сөзләр, ярдәмчи сөзләр ақилиқ мәтин түрлирини (баянлаш, тәсвирләш, муһакимә қилиш) вә униң қисимлирини ениқлаш→3.2.2.1удул вә көчмә мәнадики сөзләрниң мәналирини аҗритишни билиш, сөзләш давамида пайдилиниш→3.2.3.1мәтин мәзмуни бойичә пикир билдүрүшкә йөнәлгән соаллар түзүш вә җавап бериш→3.2.4.1өз алдиға мәтин сәрләвһисини вә муәллимниң ярдими билән асасий ойини ениқлаш→3.2.5.1* берилгән мавзу, соал бойичә түрлүк әхбарат мәнбәлиридин (мәтин, луғәт, схема, җәдвәл, карта) елинған әхбаратларда учритилған йеңи сөзләрниң мәнасини луғәтләр арқилиқ ечиш, топлаш, мәлуматларниң муһим җағдайлирини ениқлаш→3.2.6.1муәллимниң ярдими билән охшаш мавзуға берилгән мәтин түрлирини, стилини ( бәдиий мәтин, илмий мәтин) ,жанрини селиштуруп, охшашлиғи вә айримчилиғини тепиш→3.3.1.1* реҗә схемисини пайдилинип, тирәк сөзләр арқилиқ баянлап бериш, мәтинни селиштуруп тәсвирләш, ярдәмчи сөзләр арқилиқ муһакимә қилиш мәтинини түзүп йезиш→3.3.2.1өз ишлири һәққидә йезилған күндүлүк, тәрҗимә һал, хәвәрләндүрүш йезиш→3.3.3.1* оқулған, тиңшалған вә аудиовизуаллиқ материаллар бойичә муәллимниң ярдими билән реҗә түзүп, изаһәт йезиш→3.3.4.1* муәллимниң ярдими билән схема, график, җәдвәл, фоторәсимләр пайдилинип, мәтин (хәт, тәклипнамә, нусхилиқ) түзүш вә компьютерда териш→3.3.5.1әвәтилгән пунктуациялиқ, орфографиялиқ, грамматикалиқ вә стилистикилиқ хаталарни муәллимниң ярдими билән тепиш, түзитиш→3.3.6.1кәң йоллуқ дәптәрдә баш һәрип билән кичик һәрипниң егизлиги вә көләмини сақлап янту, үзмәй вә тәкши йезиш, йезишни чапсанлитиш→3.3.7.1*қаратма, қистурма сөзләрни аҗритиш вә тиниш бәлгүлирини дурус қоюш→3.3.7.2муәллимниң ярдими билән егә вә хәвәрниң оттуриға қоюлидиған сизиқчиниң орнини билиш вә қоюш→3.4.1.1э, в, ф һәриплири бар сөзләрни саватлиқ йезиш→3.4.1.2томур сөздики -а, - ә-ниң созуқ тавуштин башланған қошумчә уланған һаләттики өзгиришини сақлап йезиш→3.4.1.3ц, щ һәриплири бар сөзләрниң имласини билиш→3.4.1.4*х, һ һәриплири бар сөзләрни тоғра йезиш→3.4.2.1* томур сөзгә қошумчилар қошуш арқилиқ ясалма сөз ясаш, томурдаш сөзләрниң мәнасини аҗритиш→3.4.2.2егилик қошумчилирини қоллинишни билиш→3.4.2.3җүмлидин сөз түркүмлирини (исим, пеил, сан, сүпәт) тепиш→3.4.2.4* асасий, ясалма исим/сүпәт/пеилларни ениқлаш→3.4.2.5болушлуқ вә болушсиз пеилларни пәриқләшни билиш→3.4.2.6санақ вә дәриҗә санларниң пәрқини билиш→3.4.2.7* җүмлиниң баш ( егә вә хәвәр) вә әгәшмә әзалирини пәриқләшни билиш→3.4.2.8муәллимниң ярдими билән жиғиқ вә йейиқ җүмлиләрни пәриқләшни билиш→